parajumpers outlet parajumpers sale http://www.canadagoosestore.be/ canada goose outlet https://www.gasinc.nl

Машинобудування – кому та як приймати виклики

Машинобудування  – кому та як приймати виклики

Круглий стіл «Як виходити на інші ринки», що відбувся в Запоріжжі 27 травня в рамках виставки «Металургія та машинобудування» не зняв, а скоріше додав запитань щодо ситуації з нашими експортерами. Учасники дискусії, організованої Запорізькою ТПП при співучасті клубу B2B Ukraine та Асоціації підприємств промислової автоматизації (АППАУ), шукали відповіді на складні питання щодо можливостей переорієнтації наших експортерів зі східного напрямку на західний та інші.

Диспозиція та питання до зустрічі

Ще до цього заходу в рамках B2B Ukraine та АППАУ ми проводили подібні дискусії, що показали

  • Потреба зміни експортних напрямків є дуже гострою і вона зростає
  • Краще себе почувають представники великих компаній, що вже давно диверсифікували свої напрямки експорту
  • Нові можливості, пов’язані з відміною європейських мит відкриті, перш за все, для виробників товарів з не високою доданою вартістю. Як правило, це харчова та легка промисловості, метали та вироби з них, топливно-мастильні матеріали тощо
  • Напроти – виробникам продукції з високою доданою цінністю, як машинобудування, значно складніше змінювати напрямки експорту від РФ – СНД на інші. На сьогодні на цю галузь припадає найбільша частка українського експорту на схід  – до 50%. А деякі підприємства мають чи мали 70-90% експорту в країни РФ-СНД. Однак розворот на 180 градусів є неможливим навіть в теорії. Причини – як в сумнівній в ряді випадків конкурентоздатності продукції на євроринках, так і в складнощах сертифікації. Але також і в напрацюваннях клієнтської бази, що вирощується роками.

Коротше кажучи, щоб змінити східний вектор та повернути обсяги продажу продукції, що втрачаються сьогодні, виробникам цій галузі – що середнім, що великим – потрібно ще підготувати та пройти довгий шлях, – набагато довший, ніж в інших галузях.

Поїздка в Запоріжжя мала дати відповідь на більш детальні запитання щодо останнього пункту – чи це дійсно так і як збираються представники машинобудівного комплексу виправляти становище.

Головні тези в доповідях від B2B Ukraine

Тези B2B Ukraine щодо поточних викликів (адже розмова завжди починається саме з їх ідентифікації) є вже достатньо відпрацьованими, коротко їх повторимо

1)       Віра + конкретний план дій: машинобудівникам треба вірити в себе – в своїх людей, в свої кращі здобутки та в можливості змін. Вже чимало українських підприємств експортують свою продукцію в Європейський Союз та інші країни світу. В Запоріжжі ми привели приклад Групи компаній Техінсервіс, що експортує складне обладнання для цукрової промисловості для ключових німецьких замовників, а також будує заводи «під ключ», витримуючи конкуренцію з французьким інжинірингом.  Однак однієї віри мало – потрібен конкретний, антикризовий план дій на короткостроковий період.

2)      Стратегія переорієнтації для «важких» галузей: переорієнтація машинобудівної галузі є викликом загальнодержавного рівня. Мова йде про десятки – сотні тисяч людей на підприємствах, що у зв’язку з політичною ситуацією втрачають сьогодні величезні обсяги замовлень, а відповідно роботу за заробіток. Не згадуючи навіть про Донецьк чи Луганськ, перелік великих підприємств, що напівзупинені чи перейшли на 2-3-4 денний робочий тиждень, йде сьогодні вже на десятки. Має бути цілісна державна програма допомоги машинобудівному сектору. На жаль, на круглому столі не було жодного представника від державних органів, хоча чиновники від Мін промполітики виставку відвідали та стрічку на відкритті, як годиться, перерізали. Але на цьому їхня місія, здається, й закінчилась.

3)      Створення власної дорожньої карти: керівникам машинобудівних підприємств не варто шукати на «чарівні палички чи кнопочки» – їх не існує в природі. Тобто, маються на увазі різні магічні рецепти, які інколи чомусь очікують топ-менеджери чи власники. Хоча  в методиках та практиках  успішних експортерів чимало спільного, однак не варто буквально 1:1 приміряти на себе чужий досвід. Адже ситуація в більшості випадків дуже відрізняється. Скажімо, завдання, що вирішує в експортних операціях гранди типу «Мотор-січ» чи «Запоріжтрансформатор» будуть суттєво відрізнятись від середнього підприємства, що тільки виходить серйозно на зарубіжні ринки. Іншими словами, різниця в зрілості та розмірі підприємства, кваліфікації персоналу, ефективності системи маркетингу та продажу, конкурентоздатності продукції, кон’юнктури географічних ринків та їх вибору тощо – все це неможливо трансформувати в якісь одні й ті ж універсальні рецепти. Кожна компанія має вибудовувати власну дорожню карту по виходу на нові ринки.  З іншого боку, для однієї «вагової» категорії підприємств обміни досвідом та встановлення бенчмарк (кращих прикладів) дійсно можуть бути дуже корисними і це потрібно робити. Наприклад, пошук партнерів чи агентів в нових країнах робиться приблизно по одних і тих же методиках – директор АІМ Юрій Щирін на круглому столі якраз детально про це й розповідав.

4)      Консолідація зусиль по різних напрямках та з різними партнерами:  як ми вже зазначали раніше в питаннях експортних операцій може і повинен бути задіяний цілий ряд партнерів. Особливо це важливо для невеликих підприємств, для яких покладання виключно на власні сили є не просто не ефективним в плані часу, але часто може й закінчитись нічим. Питання сертифікації, легалізації бізнесу закордоном, пошуку партнерів, аналітики та досліджень тощо відносяться до різних сфер діяльності. Тому пошук та співпрація з якісних провайдерів послуг в площині сертифікацій, юридичних питань, маркетингу та продажу є важливими та необхідними.

5)      Реальні зрушення від державних структур: на круглому столі майже не йшла мова про питання, що звучали тижнем раніше в Києві – як проблеми з закупівлею валюти, неповернення ПДВ тощо. Однак звучало інше – зараз і держава має постійно турбуватись про збереження (про створення не говоримо) робочих місць. Учасники зазначили що офіційна цифра безробітних тільки в м. Запоріжжі  перевищує 30 тис чол. А скільки їх по області.

Інші думки та враження

Що було цікавого та важливого в інших доповідачів? Цікаву статистику щодо відповідності стандартам ЄС навів керівник «Запоріжжястандартметрологія» Анатолій Омелянович. Рівень відповідності наших стандартів на загал не перевищує 35%, проблем по сертифікації чимало, – серед ключових доповідач згадував відсутность технічної допомоги ЄС щодо переобладнання лабораторій по сертифікації.

Тарас Сакалош, заступних директора Центру ресурсоефективного та чистого виробництва  акцентував на питаннях енегоефективності, які зараз є дуже нагальними.

З представників підприємств коротко виступили по темі керівники маркетингових служб від підприємств «Мотор-січ» та «Запоріжсталь». Керівник заводу «Іскра» натомість опонував багатьом доповідачам в питаннях перспективи – на його думку, доступ на західні ринки є майже неможливим, оскільки для продукції цього підприємства (радіолокаційні станції та обладнання) існує багато обмежень та бар’єрів по входу. На жаль, представники підприємств висловлювались надто коротко, щоб зрозуміти всю повноту та масштаби проблем. А деякі провідні підприємства, як «Запоріжтрансформатор» навідріз відмовились від участі в заході. Позиція топ-менеджерів «а що нам там робити» висловлює більш, ніж здивування – невже обмін досвідом сьогодні таким підприємствам не потрібен? Чи дійсно вони настільки процвітають?

На загал круглий стіл залишив подвійне враження – з одного боку чітко видно проблеми машинобудівного комплексу, як і рівень їх зростання. З іншого – відсутність більш конструктивного діалогу та широких обмінів може вказувати на деякий «ступор», якщо не розпач машинобудівників, – вони дійсно не знають «куди бігти».

Водночас, маємо надію, що встановлені контакти дозволять продовжити розмову в більш вузьких кругах.

Юрчак Олександр, B2B Ukraine

Подібні публікації:

B2B Ukraine до експортерів – консолідуємо зусилля

Вхід в Євросоюз – реальність для одних, мрія для інших

Итоги семинаров АППАУ на EIA-2014

Добавить комментарий