parajumpers outlet parajumpers sale http://www.canadagoosestore.be/ canada goose outlet https://www.gasinc.nl

Вхід в Євросоюз – реальність для одних, мрія – для інших

Вхід в Євросоюз – реальність для одних, мрія – для інших

22 травня Держінвестпроект разом з Інститутом економічних досліджень провели круглий стіл «Вхід в ЄС – як використати преференції». Мова йшла можливості для наших експортерів, що відкрились у зв’язку з запровадженою односторонньою відміною ввізних мит в Євросоюз товарів походженням з України, що діють до 1 листопада 2014 року. Чи можуть наші експортери цим скористатись і наскільки це суттєва можливість – перевага в контексті багатьох проблем виходу на євроринки? Теоретично так – ця можливість стосується 95% всього обсягу промислових товарів та 84% товарів сільгосппродукції. З іншого боку є чимало питань як до самих виробників – їх готовності виходити на європейські ринки, так і готовності європейської сторони максимально сприяти у вирішенні інших регуляторних питань.

Контекст та ключові тези дискусії

Круглий стіл зібрав багатьох представників уряду, бізнесу та європейських структур. Ключові питання стосувались аспектів сертифікації продукції, митно-тарифного регулювання та загальної готовності наших експортерів виходити на європейські ринки. Коротко пройдемось по ключовим тезам, що звучали в дискусії

1) ЄС – величезний ринок, – в 5-8 разів більший від Росії-СНД. Однак в деяких галузях експорт в ЄС вдвічі менший від експорту в країни сходу. Зі зняттям мит відкриваються нові та великі можливості. Тим більше що серед торгівельних партнерів ЄС Україна займає аж 22 місце.

2) Серед імпорту в ЄС (= те, що має попит) переважають паливо-мастильні матеріали, машини та обладнання, транспортні матеріали, продукти харчування та сільськогосподарська продукція.

3) Першочергові виклики для українських експортерів, що тільки планують виходити на ЄС –
a. інші стандарти-норми, що потрібно терміново проходити;
b. труднощі входу на ринки – пошук партнерів, комунікації тощо.

4) Ці проблеми наразі більше стосуються малого та середнього бізнесу – великі компанії-експортери вже їх частково здолали.

5) Проблеми на стороні власного уряду – неповернення ПДВ, обмеження НБУ на повернення валютної виручки (90 днів), проблеми з покупкою валюти, складні процедури експорту товарів тощо.

6) Тези що стосувались складнощів входу на нові ринки –

a. Важко знайти партнерів та канали доступу до нових ринків та налагодити відносини з новими торгівельними партнерами

б. Жорстка та інша (в порівнянні з країнами РФ-СНД) конкуренція – по великому рахунку, мова йде за конкуренцію з європейськими виробниками і ніхто не чекає нас з розкритими обіймами. Приведемо тільки одну цитату з виступів Петтера Сталенхайма, Радника з торговельної політики, департамент з торгівлі та розробки політики Національної ради торгівлі Швеції – «В любому випадку, щоб успішно конкурувати ви маєте робити щось краще та-або дешевше». Очевидно, що це є першооснова будь-якої конкуренції, однак варто відмітити, що критерії цього «краще або-та дешевше» в ЄС будуть жорсткіші, ніж в РФ-СНД.
c. Багато потенційних експортерів мають проблеми з мовно-культурною адаптацією – серед прохань учасників звучали такі, на перший погляд, прості як допомога з перекладом сайту http://exporthelp.europa.eu/, – інформаційного ресурсу по експорту в ЄС.

7) Пропозиції, які звучали щодо подолання головних проблем по виходу

a. Уряду потрібно активізуватись та вирішувати спочатку внутрішні питання (п.5)
b. допомога від Євросоюзу потрібна, перш за все, у прискоренні процесів проходження сертифікації та стандартизації, – зараз це робиться дуже повільно. Також потрібна технічна допомога у проведенні навчально-методичних семінарах та поїздках наших керівників в країни ЄС. Перш за все, це стосується малого та середнього бізнесу.
c. потрібно відновлювати роботу зовнішньо-торгівельних місій – зараз підприємствам немає до кого звертатись, тоді як наші сусіди по Східній та Центральній Європі активно використовують ці механізми
d. вже зараз для виробників-експортерів потрібні семінари 2-х типів – по розділенню кращого досвіду та просто навчально-методичні

8) Виробничі асоціації (були харчовики та від легкої промисловості, целюлозно-паперова..) готові організовуватись та координувати дії з урядом, але вимагають більш конкретних дій щодо допомоги та більш чітких методичних рекомендацій

круглий стіл 22-051

Багато питань, що стосується готовності систем маркетингу та продажу наших експортерів працювати на європейських ринках, тут не звучало. На загальному фоні різних питань, це очевидно не ключове питання. Хоча з точки зори «робити краще та-або дешевше» + вміти показати це, – стосується саме питань стратегічного маркетингу, комунікацій та продажу.

Головні висновки та питання

Узагальнюючи почуте та побачене плюс виходячи з власного досвіду в спільноті B2B Ukraine, виносимо в якості головних питань наступні

1. Чи є в нас достатньо віри та бажання змінюватись?

Європейські емісари переконані, що українські експортери можуть бути цілком конкурентоздатними на їхніх ринках. Але не все робиться відразу – потрібно входити в формат кропіткої, довготривалої праці і розуміти, що адаптація до стандартів та подолання бар’єрів входу займає час. Власне ми й самі це знаємо – чимало наших експортерів вже успішно працюють на європейських ринках. В то же час, багато керівників опускають руки – чисельні проблеми та бар’єри очікують їх на початку шляху, головна з яких часто – це внутрішні організаційні зміни.

2. Яка перспектива входу в Євпросоюз для «важких» галузей?

Стає все більш очевидною різниця в зрілості та готовності різних виробників та різних галузей ставати на шлях експорту в ЄС. Це стосується як самих товарів (їх конкурентоздатності), так і особливостей ринків. Скажімо, експерт в галузі авіабудування Олександ Гавришенко зазначає, що «…с конечным авиационным продуктом нас там не ждут, но в качестве участника авиационной программы с определенной долей участия при приложении громадных усилий в перспективе это вполне возможно… Однако шансы на проникновение в совершенно новый технологический сегмент уже в этом году – призрачные.» Очевидно, що подібні висновки можна робити для багатьох секторів з машинобудування – і саме ця галузь найбільш потерпає від скорочення експорту в РФ-СНД. Отже, куди їм діватись на фоні подій що відбуваються.

3. Чи має або чи розробляє кожен з експортерів власну дорожню карту?

Якщо навіть ви маєте цілком конкурентоздатний продукт, очевидна різниця також в готовності виходу між МСБ та великими компаніями. Останні мають відповідні ресурси та власноруч можуть долати барьєри входу. Як це вже зробили Interpipe або Corum Group. Для таких компаній пріоритети та завдання щодо експорту, очевидно, кардинально відрізняються від тих, хто тільки планує виходити на ринки ЄС. Отже, для кожного випадку потрібна своя дорожня карта та правильне виставлення своїх пріоритетів. Чи маєте ви її? Або ж, чи розглядаєте її розробку як обов’язків початковий крок?

4. Чи готові ви консолідувати зусилля по різних напрямках та з різними партнерами?

Величезні і ще не розкриті можливості, на наш погляд, ховаються в категоріях координації та консолідації зусиль з партнерами різних категорії. Це безумовно та в першу чергу державні органи, які наразі зобов’язані максимально сприяти та допомагати нашим експортерам. Але це також бізнес-асоціації, спільноти та структури, що спеціалізуються в послугах по виходу – їхня додана цінність в готових для споживання послугах в юридичних, дослідницьких, маркетингових тощо питаннях. Зокрема, наша спільнота В2В Ukraine пропонує вже сьогодні ряд послуг від кращих В2В агентств по маркетингу та продажах. Це дослідження ринків, розробка стратегій входу, проведення маркетингових кампаній тощо.
Однак питання ефективної взаємодії та кооперації часто двостороннє і часто впирається в бар’єри низької культури комунікацій та кооперації між партнерами. Чи готові ви їх долати?

5. Чи можуть державні структури виступати центром координації та більш ефективно стимулювати-підтримувати експортерів?

Автор цих рядків має досвід роботи в держ. органах і знає які можливості координації та стимулювання ринків є на цьому рівні. Однак чи готові вони зараз до цього? Зокрема, хотілось би бачили більше зусиль саме для тих галузей, які найбільше сьогодні потерпають – це перш за все, машинобудівний комплекс України. Очевидно, що його переорієнтація на європейські та інші ринки не може й не буде відбуватись так, як це роблять вже сьогодні харчовики, легка промисловість чи металурги. Сьогодні потрібна цілісна стратегія та ряд невідкладних заходів в тому, як рятувати галузь, де працюють сотні тисяч працівників. Тим більше, що багато з них знаходяться на тому ж таки «юго-востоке».

*******

Резюмуючи. В той час як вихід на євроринки стають реальністю для одних, вони залишаються мрією для інших. Зробити цю мрію досяжною – цілком в наших силах. Але потрібно фокусуватись на правильних пріоритетах та об’єднувати зусилля. На всіх рівнях.

Юрчак Олександр, B2B Ray

Подібні публікації

B2B Ukraine до експортерів: консолідуємо зусилля

Новые реалии бизнеса: 8 стратегий для выживания, АППАУ

Добавить комментарий